„Генеральне мордобитіє”: мандрівка в часі і просторі

The article under studies traces the formula of “general face-hitting” from the poem “The Dream” (“U vsiakoho svoya dolia...”) by Taras Shevchenko in the world’s socio-political and folklore-literary contexts. It analyzes Ivan Franko’s essay “Reasons for Evaluating Taras Shevchenko’s Poetry”, where this catchphrase has been used for the first time, as well as describes some dramatic facts from the life of the court Russian poet Vasily Trediakovsky. Special emphasis has been laid on the concept of supreme violence in the history of dictatorial regimes (on the examples of the works of various genres by foreign authors). In particular, fictional and documentary evidence of characteristic abuse of subordinates during the reign of the Empress Anna Ioannovna, as well as numerous cases of assault by the Russian Tsar Peter I and the Prussian King Frederick William I have been revealed. Some expository episodes that remind of a grotesque scene of a brawl are regarded in the History of the Ruthenians, in oriental parables, in the works by Voltaire, Alexander Pushkin, Alexander Herzen, Valentin Pikul, Peter Aleshkovsky, Dmitry Mamin-Sibiryak, and others. The relevance of this disgusting phenomenon, inherent in any totalitarian system, has been outlined.Простежується формула „генерального мордобитія” з поеми „Сон” („У всякого своя доля…”) Тараса Шевченка у світовому суспільно-політичному та фольклорно-літературному контекстах. Аналізується розвідка Івана Франка „Причинки до оцінення поезії Тараса Шевченка”, де вперше вжито цей крилатий вислів. Актуалізуються драматичні факти з життя придворного російського поета Василя Тредіаковського. Досліджується концепт верховного насильства в історії диктаторських режимів на прикладах з різножанрових творів зарубіжних авторів. Зокрема, подаються художньо-документальні свідчення про характерні знущання над підлеглими в часи правління імператриці Анни Іоанівни, про численні випадки рукоприкладства з боку російського царя Петра І, прусського короля Фрідріха-Вільгельма І та ін. Промовисті епізоди, що нагадують гротескну сцену мордобою, розглядаються в „Історії русів”, у східних притчах, у творах Вольтера, Олександра Пушкіна, Олександра Герцена, Валентина Пікуля, Петра Алешковського, Дмитра Маміна-Сибіряка тощо. Наголошується на актуальності цього огидного явища, притаманного будь-якій тоталітарній системі